ГАЛОТЕРАПІЯ (лат. halotherapia < грец. hal(о)s — сіль + therapeia — лікування) — лікування сіллю — досить нова методика лікування, витоки якої сягають сивої давнини. Історія використання природних властивостей клімату печер нараховує понад 2500 років. Особливо сприятливим було перебування хворих у соляних шахтах, при цьому поєднувався вплив двох методик — спелеотерапії (оздоровчого впливу печер) та лікування сіллю.
Головним діючим агентом у соляних шахтах (або печерах) є природний сухий аерозоль хлориду натрію, який утворюється внаслідок конвекційної дифузії соляних стін. Повітря в таких умовах стає безалергенним та практично асептичним, насиченим аерозолями і аерофонами, а також має постійні параметри режиму температури та вологості. Високий показник (70–90%) дихальної фракції створює можливості для проникнення часток навіть до нижніх відділів бронхіального дерева. Результати досліджень свідчать, що завдяки високому ступеню дисперсності сольовий аерозоль проникає у бронхи і зумовлює протизапальну та секретолітичну дію, а також нормалізує функціональний стан слизової оболонки дихальних шляхів. Г. рекомендують при хронічних та гострих респіраторних захворюваннях, особливо при хронічному астматичному бронхіті та хронічному необструктивному бронхіті. Після сеансів Г. у цих хворих припиняється чи значно зменшується вираженість кашлю, відділення мокротиння, нападів задишки та ускладненого дихання. На фоні Г. у цих хворих можлива відмова від медикаментозної терапії або зниження доз ЛП. Високу ефективність має Г. також при алергічному обструктивному бронхіті та легкій формі алергічної чи інфекційнозалежної бронхіальної астми. Г. успішно використовують також при різноманітних патологічних станах ЛОР-органів, функціональних розладах нервової системи, захворюваннях шкіри, зниженій загальній та місцевій опірності організму, а також із профілактичною метою — робітникам, які працюють у шкідливих умовах, Г. можна проводити як у стаціонарі, так і в умовах поліклініки, санаторію, профілакторію. У Закарпатській обл. функціонують спелеостаціонари, лікування в яких сприяє значному покращанню стану 80% пацієнтів із захворюваннями органів дихання. У місцевостях, де немає природних соляних шахт чи печер, для Г. використовують штучні камери, що моделюють головні параметри мікроклімату соляних шахт. Внутрішня поверхня таких камер вкрита шаром соляної штукатурки, яка забезпечує певну концентрацію іонів натрію та хлору за рахунок конвекції та має високу буферну ємність щодо вологи атмосферного повітря. Основну частину сольового аерозолю шляхом розпилювання спеціальних сортів солі або певних ЛП виробляє галогенератор. У галокамері містяться релаксаційні крісла. Г. використовують як самостійно, так і в комплексі з іншими методиками традиційної та народної медицини. Для додаткового лікувального ефекту можна використовувати спеціальну психотерапевтичну музичну програму.
Энциклопедия традиционной народной медицины: Направления. Методики. Практики / Сост. И.М. Минеев. — М., 2002.